повидати —
ПОВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Те саме, що поба́чити 1. – Чкурнем – і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (І. Котляревський); – Ну, а ти ж де побував? Що повидав? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
повидати —
поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ). Побувати в багатьох місцях, в різних країнах, багато чого пізнати. (Голуб:) “Я хочу, братіку (братику), летіть, побачить світа; у нас іще багато буде літа” (Л.
Фразеологічний словник української мови
повидати —
ПОВИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити 1. — Чкурнем — і поки сонце зійде, Енея мусим повидать (Котл., І, 1952, 223); — Ну, а ти ж де побував? Що повидав? (Тют., Вир, 1964, 215).
Словник української мови в 11 томах
повидати —
Повида́ти, -даю, -єш гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Грин. III. 487. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало. ЗОЮР. І. 271.
Словник української мови Грінченка