повикльовувати

ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів).

Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Мирний, II, 1954, 83);

// Клюючи, з’їсти все або багато чого-небудь.

Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).

Значення в інших словниках

1. повикльовувати — повикльо́вувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повикльовувати — -ує, док., перех. Виклювати все чи багато чого-небудь (про птахів). || Клюючи, з'їсти все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повикльовувати — ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., що. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині...  Словник української мови у 20 томах
4. повикльовувати — Повикльо́вувати, -вую, -єш гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв.  Словник української мови Грінченка