1. Словник української мови в 11 томах

повикльовувати

ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів).

Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Мирний, II, 1954, 83);

// Клюючи, з’їсти все або багато чого-небудь.

Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повикльовувати — повикльо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повикльовувати — -ує, док., перех. Виклювати все чи багато чого-небудь (про птахів). || Клюючи, з'їсти все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повикльовувати — ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., що. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині... Словник української мови у 20 томах
  4. повикльовувати — Повикльо́вувати, -вую, -єш гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв. Словник української мови Грінченка