повикльовувати
ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., що.
Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів).
Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Панас Мирний);
// Клюючи, з'їсти все або багато чого-небудь.
Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повикльовувати — повикльо́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повикльовувати — -ує, док., перех. Виклювати все чи багато чого-небудь (про птахів). || Клюючи, з'їсти все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повикльовувати — ПОВИКЛЬО́ВУВАТИ, ує, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині... Словник української мови в 11 томах
- повикльовувати — Повикльо́вувати, -вую, -єш гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває. Кв. Словник української мови Грінченка