повимітаний

ПОВИМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиміта́ти.

Жадного разочка не зважувався ще ніхто.. скористуватися дідовим пастівником на.. повимітаних прогалинках лісу (Л. Янов., І, 1959, 346);

// повимі́тано, безос. присудк. сл.

Сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (Гончар, II, 1959, 309).

Значення в інших словниках

1. повимітаний — повимі́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повимітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повимітати. || повимітано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повимітаний — ПОВИМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повиміта́ти. Жадного разочка не зважувався ще ніхто .. скористуватися дідовим пастівником на .. повимітаних прогалинках лісу (Л. Яновська); // повимі́тано, безос. пред. Сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах