1. Словник української мови в 11 томах

повимітаний

ПОВИМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиміта́ти.

Жадного разочка не зважувався ще ніхто.. скористуватися дідовим пастівником на.. повимітаних прогалинках лісу (Л. Янов., І, 1959, 346);

// повимі́тано, безос. присудк. сл.

Сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (Гончар, II, 1959, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повимітаний — повимі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повимітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повимітати. || повимітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повимітаний — ПОВИМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повиміта́ти. Жадного разочка не зважувався ще ніхто .. скористуватися дідовим пастівником на .. повимітаних прогалинках лісу (Л. Яновська); // повимі́тано, безос. пред. Сміття повимітано, підлоги вимиті, прошпарені окропом (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах