повинувачений

ПОВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повинува́тити.

— А справника хочете? Усі будете повинувачені до одного! (Вовчок, І, 1955, 176).

Значення в інших словниках

1. повинувачений — повинува́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. повинувачений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до повинуватити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повинувачений — ПОВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до повинува́тити. – А справника хочете? Усі будете повинувачені до одного! (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах