повинуватити
ПОВИНУВА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм. Те саме, що звинува́тити.
◊ Повинува́тити себе́ — визнати свою вину, провину.
Їй любо, одрадно було, що син.. повинуватив себе перед нею, перед матір’ю, котру образив так… (Мирний, І, 1949, 321).
Словник української мови (СУМ-11)