повипихати

ПОВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Випхати звідкись усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Вона була зла на гостей і була ладна повипихать їх усіх з зали (Н.-Лев., І, 1956, 630);

Забитих фашистів повипихали, [бійці] в вікна на вулицю (Ю. Янов., II, 1954, 137);

// перен. Змусити всіх або багатьох залишити роботу, місце перебування і т. ін.

[Андрій:] Отсе так ми поміж собою, зібравшися, рахували та й замишляли, як би нам усім на ворогів своїх одностайно стати, рідну землю свою до себе єднати, а недовірків із її повипихати (Кост., І, 1967, 160).

2. перен. Віддати (заміж) усіх або багатьох.

Повипихати дочок заміж.

Значення в інших словниках

1. повипихати — повипиха́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повипихати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Випхати звідкись усіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. || перен. Змусити всіх чи багатьох залишити роботу, місце перебування і т. ін. 2》 перен. Віддати (заміж) усіх чи багатьох. Повипихати дочок заміж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повипихати — ПОВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. Випхати звідкись усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Вона була зла на гостей і була ладна повипихать їх усіх з зали (І.  Словник української мови у 20 томах
4. повипихати — Повипиха́ти, -ха́ю, -єш гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати. Левиц. І. 535.  Словник української мови Грінченка