повирячуваний
ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повиря́чувати.
Очі, повирячувані від жаху.
Словник української мови (СУМ-11)ПОВИРЯ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повиря́чувати.
Очі, повирячувані від жаху.
Словник української мови (СУМ-11)