повиставляти

ПОВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Виставити назовні все або багато чого-небудь.

Дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник — хай там постоять тижнів зо два, а потім їх зовсім можна буде повиставляти в затишок (Стельмах, II, 1962, 260).

2. Висунути звідкись або з-за чогось усе або багато чого-небудь.

У розчинені двері стайні коні повиставляли голови і тихо іржуть (Морд., І, 1958, 149);

Тітка Катерина просто в вічі зауважує.. жінкам, що безсоромно повиставляли свої напівоблізлі.. плечі: — Прийдете вдруге в такому вигляді — обіду не дам (Гончар, Тронка, 1963, 273);

*Образно. Дике провалля повиставляло проти сонця свої глинясті жовті стіни (Н.-Лев., II, 1956, 382).

Значення в інших словниках

1. повиставляти — повиставля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиставляти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Виставити назовні все чи багато чого-небудь. 2》 Висунути звідкись або з-за чогось усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиставляти — ПОВИСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Виставити назовні все або багато чого-небудь. Дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник – хай там постоять тижнів зо два, а потім їх зовсім можна буде повиставляти в затишок (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. повиставляти — Повиставля́ти, -ля́ю, -єш гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. І. 89.  Словник української мови Грінченка