повиточуваний

ПОВИТО́ЧУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повито́чувати¹.

— А вже якби не ти, то ми б дізнались, із якого дерева повиточувані спиці в ридвані (П. Куліш, Вибр., 1969, 116).

ПОВИТО́ЧУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повито́чувати².

Значення в інших словниках

1. повиточуваний — повито́чуваний 1 дієприкметник вигострений, виточений — про багато чогось повито́чуваний 2 дієприкметник виціджений — про багато чогось  Орфографічний словник української мови
2. повиточуваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повиточувати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повиточувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиточуваний — ПОВИТО́ЧУВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до повито́чувати¹. – А вже якби не ти, то ми б дізнались, із якого дерева повиточувані спиці в ридвані (П. Куліш). ПОВИТО́ЧУВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до повито́чувати².  Словник української мови у 20 томах