повиучуватися
ПОВИУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. чого і з інфін. Навчитися чого-небудь.
Чого я не повиучувалась у панському дворі! (Н.-Лев., II, 1956, 281).
2. Здобути освіту (про всіх або багатьох).
[Настя:] Він буде уроки давать, а я буду шити та прати студентам білизну, та так і проживемо якось, поки повиучуємось (Вас., III, 1960, 155);
// на кого. Навчаючись, набути якої-небудь спеціальності, фаху (про всіх або багатьох).
— Ще й на писарів повиучуєтесь та й почнете обдирати нашого брата (Стельмах, І, 1962, 419).
Словник української мови (СУМ-11)