повкопуваний

ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повко́пувати.

Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (Фр., VIII, 1952, 410).

◊ Як (на́че, нена́че, мов і т. ін.) повко́пувані — нерухомо.

Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (Свидн., Люборацькі, 1955, 24).

Значення в інших словниках

1. повкопуваний — повко́пуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повкопуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повкопувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (І. Франко). ◇ (1) Як повко́пувані (д) див. вко́паний¹.  Словник української мови у 20 томах
4. повкопуваний — як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)...  Фразеологічний словник української мови