повкопуваний

повко́пуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повкопувати.

Значення в інших словниках

1. повкопуваний — повко́пуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (І. Франко). ◇ (1) Як повко́пувані (д) див. вко́паний¹.  Словник української мови у 20 томах
3. повкопуваний — як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)...  Фразеологічний словник української мови
4. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (Фр., VIII, 1952, 410). ◊ Як (на́че, нена́че, мов і т. ін.) повко́пувані — нерухомо.  Словник української мови в 11 томах