повлипати

ПОВЛИПА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чогось);

// перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх або багатьох).

Вікна вагона були геть затулені обличчями хлопців. З цікавістю вони просто повлипали в скло (Мик., II, 1957, 426).

Значення в інших словниках

1. повлипати — повлипа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повлипати — -аємо, -аєте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх чи багатьох, усе чи багато чогось). || перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повлипати — ПОВЛИПА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Влипнути в що-небудь (про всіх або багатьох, усе або багато чогось); // перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх або багатьох). Вікна вагона були геть затулені обличчями хлопців. З цікавістю вони просто повлипали в скло (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах