повмиватися
ПОВМИВА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Умитися (про всіх або багатьох).
Бурлаки встали, повмивались (Н.-Лев., II, 1956, 206);
Увечері дівчата й молодиці зарані збирались біля паркана. Повмиваються ото після сапання, хусточки біленькі.. понапинають (Мик., II, 1957, 36);
// перен. Освіжитися, обмиваючись (росою, дощем і т. ін.) (про все або багато чого-небудь).
А земля вже налагодилась його [сонце] стріти: зелені трави порозправляли свої дрібненькі листочки, повмивалися вже свіжою ранньою росою… (Мирний, І, 1949, 149).
Словник української мови (СУМ-11)