повненько
ПОВНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до повне́нький.
— Посідаймо близенько та вип’ємо по чарочці повненько! — сказала.. жінка (Мирний, III, 1954, 92).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВНЕ́НЬКО, пестл. Присл. до повне́нький.
— Посідаймо близенько та вип’ємо по чарочці повненько! — сказала.. жінка (Мирний, III, 1954, 92).
Словник української мови (СУМ-11)