повстанський
ПОВСТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до повста́нець.
У справжню партизанську війну перетворився повстанський рух кріпаків Поділля під керівництвом легендарного Устима Кармелюка (Слово про Кобзаря, 1961, 7);
Обидва вони входили в повстанський комітет (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17);
// Належний повстанцеві, повстанцям.
Над Балканом [Балканами] свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (Воронько, Драгі.., 1959, 11);
// Який складається з повстанців.
Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина, На голос Гуні й Павлюка! (Рильський, III, 1961, 145).
Словник української мови (СУМ-11)