1. Словник української мови в 11 томах

повстанський

ПОВСТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до повста́нець.

У справжню партизанську війну перетворився повстанський рух кріпаків Поділля під керівництвом легендарного Устима Кармелюка (Слово про Кобзаря, 1961, 7);

Обидва вони входили в повстанський комітет (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17);

// Належний повстанцеві, повстанцям.

Над Балканом [Балканами] свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (Воронько, Драгі.., 1959, 11);

// Який складається з повстанців.

Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина, На голос Гуні й Павлюка! (Рильський, III, 1961, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстанський — повста́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повстанський — [поўстан'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. повстанський — -а, -е. Прикм. до повстанець. || Належний повстанцеві, повстанцям. || Який складається з повстанців. Українська Повстанська Армія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повстанський — Повста́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повстанський — ПОВСТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до повста́нець. У справжню партизанську війну перетворився повстанський рух кріпаків Поділля під керівництвом легендарного Устима Кармелюка (з наук. літ.); Обидва вони входили в повстанський комітет (П. Словник української мови у 20 томах