повстати

Значення в інших словниках

1. повстати — повста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. повстати — Повста́ти, повстава́ти. Виникнути, з’явитися, утворитися. Через це постановлене повстав би один міліон газдівств мужицких (Б., 1895, 21, 3); Читаючи такі статі, з котрих зміст і задушевні думки не иньші, як отсі наведені нами... Українська літературна мова на Буковині
3. повстати — Повстати (повставати) й постати (поставати) Дехто не розрізняє схожих слів повстати й постати, через те каже: «Отоді передо мною повстала проблема — як мені жити в такому становищі далі?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. повстати — див. повставати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повстати — Повста́ти, -ста́ну, -неш, -нуть; повста́нь, -та́ньмо, -та́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. повстати — ПОВСТА́ТИ див. повстава́ти². Словник української мови у 20 томах
7. повстати — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
8. повстати — I. Повставати, -таємо́, -єте́ гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Кв. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали. Драг. 111. 2) Высадиться. Словник української мови Грінченка