повстина
ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть.
Глиняна модель.. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 78);
— Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (Кулик, Записки консула, 1958, 36);
Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Перв., II, 1958, 372).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повстина — повсти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- повстина — -и, ж. Те саме, що повсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повстина — ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть. Глиняна модель .. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (з наук. літ.); – Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (І. Кулик); Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- повстина — ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К. Словник синонімів української мови
- повстина — Повстина, -ни ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5. Словник української мови Грінченка