1. Словник української мови Грінченка

повстина

Повстина, -ни

ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повстина — повсти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повстина — -и, ж. Те саме, що повсть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повстина — ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть. Глиняна модель .. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (з наук. літ.); – Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (І. Кулик); Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. повстина — ПОВСТЬ (цупкий матеріал, виготовлений з вовни способом валяння), ПОВСТИ́НА, ПО́ВСТКА розм., ЛЯ́МЕЦЬ діал.; ФЕТР (тонкий, найвищого сорту). Батько з сином в обшитих старою повстю чоботах топталися серед широкого двору (К. Словник синонімів української мови
  5. повстина — ПОВСТИ́НА, и, ж. Те саме, що повсть. Глиняна модель.. зображає кибитку з перекриттям з повстини або килима (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 78); — Я поставив умову, щоб з того боку двері оббили повстиною (Кулик, Записки консула, 1958, 36); Гервасій рішуче шарпнув за повстину (Перв., II, 1958, 372). Словник української мови в 11 томах