повідковий

ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводо́к;

// Признач. для повідка.

Повідкову ручку [для пилососа] виточили з дуба (Знання.., 3, 1967, 26).

Значення в інших словниках

1. повідковий — повідко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повідковий — -а, -е. Прикм. до поводок. || Признач. для повідка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідковий — ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводо́к; // Признач. для повідка. Повідкову ручку [для пилососа] виточили з дуба (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах