повідомлення
ПОВІДО́МЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. повідо́мити, повідомля́ти і повідомля́тися.
Повідомлення зведень про погоду.
2. Те, що доводиться до чийого-небудь відома, сповіщається комусь; письмова чи усна інформація.
Звістіть мене, якою дорогою послали Ви книжку. Відповідно до Вашого повідомлення я постараюся ужити всі заходи, щоб дістати книжку (Коцюб., III, 1956, 242);
Між людьми запала тиша: відверте повідомлення Оксена приголомшило їх (Тют., Вир, 1964, 179);
// Дані, інформація, передані, доведені до відома, викладені ким-небудь.
Поряд з повідомленням верховної ставки Гітлера про бої на околицях Москви, прочитав [Яремченко] .. крикливий заголовок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 17);
Непомнящий, який весь час непомітно для інших спостерігав за Гулею, бачив, як той, вислухавши повідомлення командира загону, раптом зробився надзвичайно серйозним (Петльов., Хотинці, 1949, 185);
// Невеликий публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему.
Гришко взагалі не боявся імпровізувати. А цього разу прямо-таки… розцвітив сухувате повідомлення чергового лікаря на п’ятихвилинці (Шовк., Людина.., 1962, 342).
3. Папір, документ, у якому про щось повідомляється, сповіщається.
А коли запорошений і захеканий гонець подав королеві повідомлення, що татари вдерлися в Покуття і грабують і палять Уманщину, замовк і король (Тулуб, Людолови, II, 1957, 475);
Кажуть, що матуся, старенька Домаха, одержала повідомлення із наркомату про загибель її сина Петра (Панч, В дорозі, 1959, 133).
Словник української мови (СУМ-11)