повідсихати

ПОВІДСИХА́ТИ, а́є, док.

1. Відсохнути (про все або багато чого-небудь).

2. Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги).

Писати [протокол] на самого себе? Та швидше руки мені повідсихають! (Збан., Єдина, 1959, 70).

Щоб (бода́й) ру́ки (язики́) повідсиха́ли кому, лайл. — уживається як побажання зла кому-небудь.

— Щоб тому руки повідсихали,.. хто й местиме вашу буцегарню! (Стор., І, 1957, 111);

— Пощо, кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! (Хотк., І, 1966, 124).

Значення в інших словниках

1. повідсихати — повідсиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повідсихати — [пов'ідзсиехатие] -айеи, -айут'  Орфоепічний словник української мови
3. повідсихати — -ає, док. 1》 Відсохнути (про все чи багато чого-небудь). 2》 Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги). Щоб (бодай) руки (язики) повідсихали кому лайл. — уживається як побажання зла кому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повідсихати — ПОВІДСИХА́ТИ, а́є, док. 1. Відсохнути (про все або багато чого-небудь). 2. Втратити здатність рухатися, перестати діяти (про руки, ноги). Писати [протокол] на самого себе? Та швидше руки мені повідсихають! (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
5. повідсихати — Повідсиха́ти, -хаємо, -єте гл. Отсохнуть (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка