повідскакувати
ПОВІДСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док. Відскочити (про всіх або багатьох).
Постріли заглушили голос Іскрова, захиталося полум’я лампи. Всі повідскакували від вікон, кинулись до дверей (Бойч., Молодість, 1949, 268);
Всі повідскакували якнайдалі від преса, бо залишатись близько було небезпечно (Собко, Біле полум’я, 1952, 21).
Словник української мови (СУМ-11)