повік-віків
ПОВІ́К-ВІКІ́В, присл. Те саме, що пові́к.
До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Рильський, III, 1961, 279).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВІ́К-ВІКІ́В, присл. Те саме, що пові́к.
До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Рильський, III, 1961, 279).
Словник української мови (СУМ-11)