повіншування

ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти.

Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Л. Укр., III, 1952, 666).

Значення в інших словниках

1. повіншування — повіншува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. повіншування — -я, с., рідко. Дія за знач. повіншувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повіншування — ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. повіншування — Повіншува́ння, -ня с. Поздравленіе.  Словник української мови Грінченка