повіншувати

ПОВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що поздоро́вити.

— От тепера вже, братці, сподівайтесь справді гостинця, — повіншував усіх чуприндир-запорожець (Стар., Облога.., 1961, 50);

— А справді! Повіншуємо з новим роком (Вас., Вибр., 1950, 38).

Значення в інших словниках

1. повіншувати — повіншува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. повіншувати — -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що поздоровити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повіншувати — ПОВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що поздоро́вити. – От тепера вже, братці, сподівайтесь справді гостинця, – повіншував усіх чуприндир-запорожець (М. Старицький); – А справді! Повіншуємо з новим роком (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. повіншувати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. повіншувати — Повіншувати, -шу́ю, -єш гл. Поздравить.  Словник української мови Грінченка