повіншувати
ПОВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що поздоро́вити.
— От тепера вже, братці, сподівайтесь справді гостинця, — повіншував усіх чуприндир-запорожець (Стар., Облога.., 1961, 50);
— А справді! Повіншуємо з новим роком (Вас., Вибр., 1950, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повіншувати — повіншува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- повіншувати — -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що поздоровити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повіншувати — ПОВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що поздоро́вити. – От тепера вже, братці, сподівайтесь справді гостинця, – повіншував усіх чуприндир-запорожець (М. Старицький); – А справді! Повіншуємо з новим роком (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- повіншувати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- повіншувати — Повіншувати, -шу́ю, -єш гл. Поздравить. Словник української мови Грінченка