повітком

ПОВІТКО́М, у, ч., іст. Скорочення: повітовий комітет.

— Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Стельмах, II, 1962, 17);

Секретар повіткому.

Значення в інших словниках

1. повітком — повітко́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. повітком — -у, ч. Повітовий комітет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повітком — ПОВІТКО́М, у, ч., іст. Скорочення: повітовий комітет. – Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах