повішаний

ПОВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пові́шати.

Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (Н.-Лев., II, 1956, 385);

Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (Коцюб., II, 1955, 361);

Скорботними очима вдивляється вона [Україна] в свої згарища, у невимовних душевних муках простягає побиті свої роботящі руки до розкиданих дітей своїх, постріляних, повішаних на шибеницях [фашистами] (Довж., III, 1960, 56).

Значення в інших словниках

1. повішаний — пові́шаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повішаний — Пові́шаний, -на, -не (дієпр. від пові́шати)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повішаний — ПОВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пові́шати. Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (І.  Словник української мови у 20 томах