Словник української мови в 11 томах

повішання

ПОВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. пові́шати 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повішання — пові́шання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. повішання — -я, с. Дія за знач. повішати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повішання — ПОВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. пові́шати 2.  Словник української мови у 20 томах
  4. повішання — СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ...  Словник синонімів української мови