Словник української мови в 11 томах

пов’язуватися

ПОВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОВ’ЯЗА́ТИСЯ, в’яжу́ся, в’я́жешся, док.

1. Обмотувати себе чим-небудь, зав’язуючи кінці; обв’язуватися.

Пов’язалася [Маруся] білим рушником, мов наміткою (Хотк., II, 1966, 37);

// Надівати на себе що-небудь, стягуючи кінці вузлом; зав’язуватися.

Досі його шовковою хусткою пов’язується Галина (Стельмах, II, 1962, 229);

Вона одягла демісезонне пальто, пов’язалася хусткою (Шиян, Гроза.., 1956, 370).

2. Ставитися в зв’язок з ким-, чим-небудь; співвідноситися.

З ним [Преображенським] пов’язувалося й інше, про що давно вже з приємністю забулося (Ле, Міжгір’я, 1953, 38);

Все, що думав зараз Черниш, якось неминуче пов’язувалося з Ясногорською (Гончар, III, 1959, 391);

// Виклика́ти в уяві певні спогади; асоціюватися з ким-, чим-небудь.

Одна згадка шкільних років пов’язується в мене зі страшною звісткою про злодійське вбивство улюбленця народу Кірова (Ю. Янов., II, 1954, 17).

3. Поєднуватися в ціле, об’єднуватися разом на основі чого-небудь спільного.

Ще старші зяті обходили молодшого. Ще басували. Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов’язався (Кач., II, 1958, 11);

// з чим. Сполучатися, поєднуватися як частини єдиного цілого.

Теорія літератури в дослідженнях радянських літературознавців все тісніше пов’язується з потребами літературної практики (Рад. літ-во, 1, 1957, 3);

З народною освітою, вихованням та педагогікою тісно пов’язалася художня література (Літ. Укр., 18.VI 1968, 3);

// Бути поєднаним з чим-небудь, відповідати чомусь.

— Те, що він говорив, не пов’язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (Голов., Тополя.., 1965, 102).

4. розм. Зближуватися, вступати з ким-небудь у якісь стосунки, мати якусь спільну справу (перев. неприємну, варту осуду і т. ін.).

— Вони побили і прогнали свого вітця, вони тепер пов’язались з якимись злодіяками! (Фр., VIII, 1952, 149).

5. тільки док. Утворитися, зав’язатися (про плоди).

Дощі стривожили Теклю.. Збур’яніла картопля, вигнала билля, аби хоч пов’язалася (Горд., Дівчина.., 1954, 151).

Словник української мови (СУМ-11)