погарнішати
ПОГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати гарнішим ( див. га́рний 1).
— Як ти погарнішала, Настуню, — захоплено прошепотів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 537);
Зразу впізнав [Павло] серед дівчат Мар’яну, але дивувався: як вона змінилась за цей час. Погарнішала (Головко, II, 1957, 415).
Словник української мови (СУМ-11)