1. Словник української мови в 11 томах

погарнішати

ПОГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати гарнішим ( див. га́рний 1).

— Як ти погарнішала, Настуню, — захоплено прошепотів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 537);

Зразу впізнав [Павло] серед дівчат Мар’яну, але дивувався: як вона змінилась за цей час. Погарнішала (Головко, II, 1957, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погарнішати — погарні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погарнішати — -аю, -аєш, док. Стати гарнішим (див. гарний 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погарнішати — ПОГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати гарнішим (див. га́рний 1). – Як ти погарнішала, Настуню, – захоплено прошепотів він (З. Тулуб); Зразу впізнав [Павло] серед дівчат Мар'яну, але дивувався: як вона змінилась за цей час. Погарнішала (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  4. погарнішати — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови