погарнішати
КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.: покра́щати, похороші́ти, полі́пшати, покрасиві́ти, покрасиві́шати, погарні́шати, розцвісти́, посвіжі́ти, посвіжі́шати. Влітку ходить паром, а як Дніпро і Конка замерзнуть, тоді шляхи кращають (Ю. Яновський); Ольга все кращала (І. Нечуй-Левицький); Здрастуй, ранок Вітчизни! Тобі хорошіти з роками (Л. Забашта); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало, міцнішало (А. Кримський); Він усміхається скупо, краєм рота, а глянувши на неї, аж трохи ніяковіє і одразу якось красивішає з лиця (О. Гончар); Данило, хоч ще й напружений, насторожений увесь, але вже трохи заспокоюється, аж гарнішає на виду (І. Гончаренко); Мелашка розцвіла і стала повніша на виду (І. Нечуй-Левицький); Трясли (розвідники) на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду (О. Гончар). — Пор. полі́пшитися.
Значення в інших словниках
- погарнішати — погарні́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погарнішати — -аю, -аєш, док. Стати гарнішим (див. гарний 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- погарнішати — ПОГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати гарнішим (див. га́рний 1). – Як ти погарнішала, Настуню, – захоплено прошепотів він (З. Тулуб); Зразу впізнав [Павло] серед дівчат Мар'яну, але дивувався: як вона змінилась за цей час. Погарнішала (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- погарнішати — ПОГАРНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати гарнішим ( див. га́рний 1). — Як ти погарнішала, Настуню, — захоплено прошепотів він (Тулуб, Людолови, II, 1957, 537); Зразу впізнав [Павло] серед дівчат Мар’яну, але дивувався: як вона змінилась за цей час. Погарнішала (Головко, II, 1957, 415). Словник української мови в 11 томах