погарчати
ПОГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Гарчати якийсь час.
Панське подвір’я дрімало, сонне й порожнє. Там наче нікого не було. Тільки пси погарчали і поховались (Коцюб., II, 1955, 81).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Гарчати якийсь час.
Панське подвір’я дрімало, сонне й порожнє. Там наче нікого не було. Тільки пси погарчали і поховались (Коцюб., II, 1955, 81).
Словник української мови (СУМ-11)