погарювати
ПОГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., діал. Гарювати якийсь час.
Не без того, щоб коли й погуляти, погарювати — на те молодість (Головко, II, 1957, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., діал. Гарювати якийсь час.
Не без того, щоб коли й погуляти, погарювати — на те молодість (Головко, II, 1957, 96).
Словник української мови (СУМ-11)