погикувати
ПОГИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Ги́кати не дуже сильно або час від часу;
// безос.
Вже Зюзь [кінь] змокрів усією своєю попелястою шерстю, все важче.. погикувало в нього в череві (Загреб., Диво, 1968, 42).
Словник української мови (СУМ-11)