поглухнути

ПОГЛУ́ХНУТИ, немо, нете, док. Втратити слух, стати глухими (у 1 знач.) (про всіх або багатьох).

[Ключар:] Гетьте звідси усі чужі!..Кому я се кажу? Чи ви поглухли? (Л. Укр., II, 1951, 502);

3 годину тому вона [дивізійна редакція] підірвалась на міні. Підірвалась досить вдало, бо журналісти тільки поглухли, але остались живі (Гончар, III, 1959, 182).

Значення в інших словниках

1. поглухнути — поглу́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поглухнути — -немо, -нете, док. Втратити слух, стати глухими (у 1 знач.) (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поглухнути — ПОГЛУ́ХНУТИ, немо, нете, док. Втратити слух, стати глухими (у 1 знач.) (про всіх або багатьох). [Ключар:] Гетьте звідси усі чужі! .. Кому я се кажу? Чи ви поглухли? (Леся Українка); З годину тому вона [дивізійна редакція] підірвалась на міні.  Словник української мови у 20 томах
4. поглухнути — Поглухнути, -немо, -нете гл. Оглохнуть (о многихъ). Як холодцю поїдять, то так зараз і поглухнуть. Мнж. 92. Люде поглухли. Чуб. II. 581.  Словник української мови Грінченка