поглумка

ПО́ГЛУМКА, и, ж., розм. Те саме, що глум.

Його поглумка гірш не те лайки — бійки (Вовчок, VI, 1956, 301);

Поприходили.. зарічанські хуторяни і, затаївши поглумки в очах, зупинилися купою осторонь (Гончар, II, 1959, 227).

Значення в інших словниках

1. поглумка — по́глумка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поглумка — -и, ж., розм. Те саме, що глум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поглумка — ПО́ГЛУМКА, и, ж., розм. Те саме, що глум. Його поглумка гірш не те лайки – бійки (Марко Вовчок); Поприходили .. зарічанські хуторяни і, затаївши поглумки в очах, зупинилися купою осторонь (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. поглумка — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал.  Словник синонімів української мови
5. поглумка — Поглумка, -ки ж. Насмѣшка. Нехай Бог боронить від скаженої миші, — поглумка. Ном. № 3485.  Словник української мови Грінченка