погоже

ПОГО́ЖЕ, присл. Спокійно, безтурботно.

З плеса визирнуло до нього невелике кругле обличчя з підстриженими сивими вусами.. та добрими сивими очима, що погоже дивились на світ з-під густих та довгих брів (Коцюб., І, 1955, 41).

Значення в інших словниках

1. погоже — пого́же прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. погоже — присл. Спокійно, безтурботно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погоже — ПОГО́ЖЕ, присл. Спокійно, безтурботно. З плеса визирнуло до нього невелике кругле обличчя з підстриженими сивими вусами .. та добрими сивими очима, що погоже дивились на світ з-під густих та довгих брів (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах