погороджений

ПОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погороди́ти 1, 2.

З боків погороджені високі острішки, а над ними здіймається хмарою зелення (Вас., І, 1959, 270).

Значення в інших словниках

1. погороджений — погоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. погороджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погородити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погороджений — ПОГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до погороди́ти 1, 2. З боків погороджені високі острішки, а над ними здіймається хмарою зелення (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах