погризтися

ПОГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. погри́зся, лася, лося; док.

1. Покусати один одного (про тварин).

2. перен., розм. Посваритися, посперечатися з ким-небудь, один з одним.

Цілий місяць воловодились, поки таки не погризлися [Настя з Параскою] навсправжки, — щось з півроку одна до одної не ходили (Мирний, IV, 1955, 94);

Снився Ложці препоганий сон: погризлись вони буцімто з паном Купою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 257).

Значення в інших словниках

1. погризтися — погри́зтися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погризтися — -зуся, -зешся; мин. ч. погризся, -лася, -лося; док. 1》 Покусати один одного (про тварин). 2》 перен., розм. Посваритися, посперечатися з ким-небудь, один з одним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погризтися — ПОГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. погри́зся, лася, лося; док. 1. Покусати один одного (про тварин). 2. з ким і без дод., перен., розм. Посваритися, посперечатися з ким-небудь, один з одним; погиркатися, погриматися.  Словник української мови у 20 томах
4. погризтися — КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Коні прихкали, неначе й вони брали спіл в герці, ставали гопки, били один одного копитами, кусались за вуха (І.  Словник синонімів української мови
5. погризтися — Погри́зтися, -зуся, -зешся гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.  Словник української мови Грінченка