погрозливий

ПОГРО́ЗЛИВИЙ, а, е.

1. Який виражає погрозу (у 1 знач.); грізний.

Позаду себе я чув кінське іржання, чиюсь лайку, погрозливі окрики і раз у раз свист батога або постріл (Мур., Бук. повість, 1959, 223);

// Який наганяє, викликає жах; страшний.

Ударив гонг, ошелешивши хлоп’ят своїм мідним погрозливим гуком (Гончар, Таврія, 1952, 175).

2. рідко. Який містить, таїть у собі погрозу (у 2 знач.), небезпеку; небезпечний.

З глибини лісу, з його кришталевих.. печер на хлопця війнуло раптом якоюсь погрозливою невідомістю (Гончар, II, 1959, 139).

Значення в інших словниках

1. погрозливий — погро́зливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. погрозливий — Загрозливий, кн. загрожуючий, погрожуючий, г. страшливий, застрашуючий, с. грізний, страшний.  Словник синонімів Караванського
3. погрозливий — -а, -е. 1》 Який виражає погрозу (у 1 знач.); грізний. || Який наганяє, викликає жах; страшний. 2》 рідко. Який містить, криє в собі погрозу (у 2 знач.), небезпеку; небезпечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погрозливий — ПОГРО́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який виражає погрозу (у 1 знач.); грізний. Позаду себе я чув кінське іржання, чиюсь лайку, погрозливі окрики і раз у раз свист батога або постріл (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
5. погрозливий — СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови