погрозливо
ПОГРО́ЗЛИВО. Присл. до погро́зливий.
Коли він вимовив ці слова, гучно, погрозливо і безжалісно, — запала гнітюча тиша (Довж., І, 1958, 107);
Надворі знов зима, і падають сніжинки, і вітер їх несе в туманну далечінь.. А десь копита б’ють погрозливо та дзвінко (Сос., І, 1957, 277);
Пилип Остапович.. пише свій щотижневий фейлетон для недільного номера [окружної газети] та листи авторам віршів і оповідань, число яких погрозливо збільшувалось кожного кварталу (Жур., Нам тоді.., 1968, 22).
Словник української мови (СУМ-11)