погромлений

ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погроми́ти;

// У знач. прикм.

Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Смолич, Мир.., 1958, 234);

Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Кач., II, 1958, 444);

// погро́млено, безос. присудк. сл.

— Оце я вештаюсь тут і до усього приглядаюсь — навідавсь я, накинув оком на те, що після чигиринського погромища зосталось од Корсуня, од Богуслава, од Брацлава. Хоч воно скрізь і погромлено, але там можна буде збудувать добрі фортеці (Морд., І, 1958, 104).

Значення в інших словниках

1. погромлений — погро́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. погромлений — див. переможений  Словник синонімів Вусика
3. погромлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погромити. || погромлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погромлений — ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до погроми́ти; // у знач. прикм. Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Ю. Смолич); Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Я. Качура); // погро́млено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах