погромлений

ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до погроми́ти;

// у знач. прикм.

Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Ю. Смолич);

Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Я. Качура);

// погро́млено, безос. пред.

– Оце я вештаюсь тут і до усього приглядаюсь – навідавсь я, накинув оком на те, що після чигиринського погромища зосталось од Корсуня, од Богуслава, од Брацлава. Хоч воно скрізь і погромлено, але там можна буде збудувать добрі фортеці (Д. Мордовець).

Значення в інших словниках

1. погромлений — погро́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. погромлений — див. переможений  Словник синонімів Вусика
3. погромлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погромити. || погромлено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погромлений — ПОГРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погроми́ти; // У знач. прикм. Смирнов був у погромленій кімнаті сам (Смолич, Мир.., 1958, 234); Погромлена шляхта безладними табунами добігала до валів (Кач., II, 1958, 444); // погро́млено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах